Словник української мови в 11 томах

оживчий

ОЖИ́ВЧИЙ, а, е, рідко. Те саме, що оживля́ючий 2.

Скрізь оживчий вітрець провіває теплим подихом (Вовчок, VI, 1956, 312).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. оживчий — -а, -е, рідко. Який зміцнює сили, надає бадьорості і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. оживчий — ОЖИ́ВЧИЙ, а, е, рідко. Те саме, що оживля́ючий. Скрізь оживчий вітрець провіває теплим подихом (Марко Вовчок).  Словник української мови у 20 томах