оздоблювальник

ОЗДО́БЛЮВАЛЬНИК, а, ч. Те саме, що оздбо́лювач.

Віртуози-муляри опановують суміжні спеціальності: оздоблювальника, штукатура, теслі, монтажника (Рад. Укр., 8.VІІІ 1973, 2);

Особливо вирішального значення набуває зараз теплотраса. Без неї будова, як без рук. Оздоблювальники не можуть штукатурити стіни, монтажники — встановлювати обладнання, випробовувати його (Роб. газ., 21.І 1964, 2).

Значення в інших словниках

1. оздоблювальник — оздо́блювальник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. оздоблювальник — -а, ч. Те саме, що оздоблювач.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. оздоблювальник — ОЗДО́БЛЮВАЛЬНИК, а, ч. Те саме, що оздо́блювач. Віртуози-муляри опановують суміжні спеціальності: оздоблювальника, штукатура, теслі, монтажника (з газ.); Особливо вирішального значення набуває зараз теплотраса. Без неї будова, як без рук.  Словник української мови у 20 томах