оздоблювальник
ОЗДО́БЛЮВАЛЬНИК, а, ч.
Те саме, що оздо́блювач.
Віртуози-муляри опановують суміжні спеціальності: оздоблювальника, штукатура, теслі, монтажника (з газ.);
Особливо вирішального значення набуває зараз теплотраса. Без неї будова, як без рук. Оздоблювальники не можуть штукатурити стіни, монтажники – встановлювати обладнання, випробовувати його (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)