озирання —
озира́ння іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
озирання —
-я, с. Дія за знач. озирати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
озирання —
ОЗИРА́ННЯ, я, с. Дія за знач. озира́ти і озира́тися. Бігом, бігом, з усіх пожеж, без озирання, прожогом! (В. Стус); Не можна довго про щось жалкувати – це завжди від озирання назад, сумнівів у своїх здібностях (із журн.).
Словник української мови у 20 томах