озлоблення

ОЗЛО́БЛЕННЯ, я, с. Дія і стан за знач. озлоби́ти і озлоби́тися.

[Кузь:] Добре, робили б і далі — сумлінно, віддано та чесно..! Але звідки озлоблення, втома, зневіра? (Тич., І, 1957, 233).

Значення в інших словниках

1. озлоблення — озло́блення іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. озлоблення — -я, с. Дія і стан за знач. озлобити і озлобитися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. озлоблення — ОЗЛО́БЛЕННЯ, я, с. Дія і стан за знач. озлоби́ти і озлоби́тися. [Кузь:] Добре, робили б і далі – сумлінно, віддано та чесно..! Але звідки озлоблення, втома, зневіра? (П. Тичина).  Словник української мови у 20 томах