озлоблення

ОЗЛО́БЛЕННЯ, я, с. Дія і стан за знач. озлоби́ти і озлоби́тися.

[Кузь:] Добре, робили б і далі — сумлінно, віддано та чесно..! Але звідки озлоблення, втома, зневіра? (Тич., І, 1957, 233).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. озлоблення — озло́блення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. озлоблення — -я, с. Дія і стан за знач. озлобити і озлобитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. озлоблення — ОЗЛО́БЛЕННЯ, я, с. Дія і стан за знач. озлоби́ти і озлоби́тися. [Кузь:] Добре, робили б і далі – сумлінно, віддано та чесно..! Але звідки озлоблення, втома, зневіра? (П. Тичина). Словник української мови у 20 томах