озлоблення
ОЗЛО́БЛЕННЯ, я, с.
Дія і стан за знач. озлоби́ти і озлоби́тися.
[Кузь:] Добре, робили б і далі – сумлінно, віддано та чесно..! Але звідки озлоблення, втома, зневіра? (П. Тичина).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- озлоблення — озло́блення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- озлоблення — -я, с. Дія і стан за знач. озлобити і озлобитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- озлоблення — ОЗЛО́БЛЕННЯ, я, с. Дія і стан за знач. озлоби́ти і озлоби́тися. [Кузь:] Добре, робили б і далі — сумлінно, віддано та чесно..! Але звідки озлоблення, втома, зневіра? (Тич., І, 1957, 233). Словник української мови в 11 томах