озлоблюватися

ОЗЛО́БЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся і ОЗЛОБЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ОЗЛОБИ́ТИСЯ, лоблю́ся, ло́бишся; мн. озло́бляться; док. Ставати роздратованим, злим.

Озлобляючись, комонники ще дужче приострожили огирів, ще влучніше цілились у щити (Міщ., Сіверяни, 1961, 178);

Війт озлобився: — Мовчи, бабо, не теремкоти мені тут! Тут.. канцелярія, не корчма! (Март., Тв., 1954, 70).

Значення в інших словниках

1. озлоблюватися — озло́блюватися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. озлоблюватися — див. сердитися  Словник синонімів Вусика
3. озлоблюватися — -ююся, -юєшся і озлоблятися, -яюся, -яєшся, недок., озлобитися, -лоблюся, -лобишся; мн. озлобляться; док. Ставати роздратованим, злим.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. озлоблюватися — ОЗЛО́БЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся і ОЗЛОБЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ОЗЛОБИ́ТИСЯ, лоблю́ся, ло́бишся; мн. озло́бляться; док. Ставати роздратованим, злим. Озлобляючись, комонники ще дужче приострожили огирів, ще влучніше цілились у щити (Д.  Словник української мови у 20 томах
5. озлоблюватися — СЕ́РДИТИСЯ (виявляти почуття гніву), ГНІ́ВАТИСЯ, ПРОГНІВЛЯ́ТИСЯ, ЗЛИ́ТИСЯ, ОЗЛО́БЛЮВАТИСЯ підсил., ОЗЛОБЛЯ́ТИСЯ підсил., ЗЛОСТИ́ТИСЯ рідше, ГНІВИ́ТИСЯ рідше, ЗЛОСТУВА́ТИ рідше, ЗЛОБУВА́ТИ рідше, ҐЗИ́ТИСЯ діал.; ОБУ́РЮВАТИСЯ, ПРИ́НДИТИСЯ фам.  Словник синонімів української мови