озія

ОЗІЯ́, ї́, ж., розм. Щось надто велике, незграбне (перев. про будівлю); громаддя.

— Ну, та й капіталу ж тут угачено!..Скілько то його треба, щоб збудувати всю оцю озію [парову машину] ..? (Мирний, IV, 1955, 330);

Дівчина показала рукою на другий бік шляху. Там, далеченько, видно було якусь озію цегляну, клуні, ожереди… (Тесл., З книги життя, 1949, 13);

І ледь вона торкнулась до замка, як перед нами двері розчинились. І ми зайшли в півтемну озію (Вирган, В розп. літа, 1959, 99).

Значення в інших словниках

1. озія — озія́ іменник жіночого роду щось надто велике, незграбне — перев. про будівлю; громаддя розм.  Орфографічний словник української мови
2. озія — -ї, ж., розм. Щось надто велике, незграбне (перев. про будівлю); громаддя.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. озія — ОЗІЯ́, ї́, ж., розм. Щось надто велике, незграбне (перев. про будівлю); громаддя. – Ну, та й капіталу ж тут угачено! .. Скілько то його треба, щоб збудувати всю оцю озію [парову машину]..? (Панас Мирний); Дівчина показала рукою на другий бік шляху.  Словник української мови у 20 томах
4. озія — II. ГРОМА́ДА (предмет, споруда тощо великих розмірів), ГРОМА́ДДЯ перев. збірн., ГРОМА́ДИНА розм., ГРОМА́ДИЩЕ підсил. розм., МАХИ́НА (МАХИ́НЯ) розм., ОДОРО́БЛО розм., ОДОРО́БАЛО розм., ОГРО́М збірн.; ОЗІ́Я́ розм., ОЗІЇ́ЩЕ підсил. розм. (перев.  Словник синонімів української мови