окалясом
ОКАЛЯ́СОМ, присл., розм. Кружним шляхом; кругом.
Микола крутить головою, але хлопці виштовхують його з шеренги. Він довго тупцяє на місці, потім окалясом, неначе норовистого коня, обходить стрій (Мушк., Чорний хліб, 1960, 50).
Словник української мови (СУМ-11)