окання

О́КАННЯ, я, с. Дія за знач. о́кати.

Дівчина їде з Вологди до Львова, З краю озерного — в наші краї. В дівчини ніжна з оканням мова, Коси до пояса — два ручаї (Брат., Вересень, 1949, 31).

Значення в інших словниках

1. окання — о́кання іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. окання — -я, с. Дія за знач. окати. Волзьке окання.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. окання — О́КАННЯ, я, с. Дія за знач. о́кати. Дівчина їде з Вологди до Львова, З краю озерного – в наші краї. В дівчини ніжна з оканням мова, Коси до пояса – два ручаї (Р. Братунь).  Словник української мови у 20 томах