окатоличений

ОКАТОЛИ́ЧЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до окатоли́чити.

2. у знач. прикм. Який прийняв католицтво, став католиком.

Син дрібного окатоличеного шляхтича.., Оріховський 14-літнім підлітком був посланий "по науку" до Відня (Наука.., 3, 1970, 39).

Значення в інших словниках

1. окатоличений — окатоли́чений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. окатоличений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до окатоличити. 2》 у знач. прикм. Який прийняв католицтво, став католиком.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. окатоличений — ОКАТОЛИ́ЧЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до окатоли́чити. 2. у знач. прикм. Який прийняв католицтво, став католиком. Син дрібного окатоличеного шляхтича.., Оріховський 14-літнім підлітком був посланий “по науку” до Відня (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах