окатоличений

окатоли́чений

-а, -е.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до окатоличити.

2》 у знач. прикм. Який прийняв католицтво, став католиком.

Значення в інших словниках

1. окатоличений — окатоли́чений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. окатоличений — ОКАТОЛИ́ЧЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до окатоли́чити. 2. у знач. прикм. Який прийняв католицтво, став католиком. Син дрібного окатоличеного шляхтича.., Оріховський 14-літнім підлітком був посланий “по науку” до Відня (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах
3. окатоличений — ОКАТОЛИ́ЧЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до окатоли́чити. 2. у знач. прикм. Який прийняв католицтво, став католиком. Син дрібного окатоличеного шляхтича.., Оріховський 14-літнім підлітком був посланий "по науку" до Відня (Наука.., 3, 1970, 39).  Словник української мови в 11 томах