окисел
О́КИСЕЛ, слу, ч. Сполука хімічного елемента з киснем; оксид.
Надмір кисню веде до утворення вільних окислів заліза (Геол. ж., XIII, 1, 1953, 10).
Словник української мови (СУМ-11)О́КИСЕЛ, слу, ч. Сполука хімічного елемента з киснем; оксид.
Надмір кисню веде до утворення вільних окислів заліза (Геол. ж., XIII, 1, 1953, 10).
Словник української мови (СУМ-11)