Словник української мови в 11 томах

окисляти

ОКИСЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш і ОКИ́СЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОКИСЛИ́ТИ, лю́, ли́ш, док., перех.

1. хім. Піддавати окисленню; оксидувати.

Кисень, який вдихають тварини, розчиняється в їх крові, розноситься по всьому тілу і окислює органічні речовини (Хімія, 7, 1956, 34);

Розчини окисників.. розчиняють сульфіди, окислюючи їх (Вісник АН, 3, 1971, 81).

2. рідко. Робити що-небудь кислим (про їжу, напої).

Ви починаєте серйозно придивлятися до архітектури їдальні, яка дійсно так таємничо окисляє, пережарює, пересолює, жує все, що до неї потрапляє… (Довж., III, 1960, 428).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. окисляти — окисля́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. окисляти — ОКИСЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш і ОКИ́СЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОКИСЛИ́ТИ, лю́, ли́ш, док., що. 1. хім. Піддавати оксидації; оксидувати, окисняти.  Словник української мови у 20 томах
  3. окисляти — ОКИ́СЛЮВАТИ хім. (піддавати окисленню), ОКИСЛЯ́ТИ, ОКСИДУВА́ТИ. — Док.: окисли́ти. Щоб виділити хімічні продукти з нафти, найпростіше окислювати її киснем повітря (з журналу).  Словник синонімів української мови