окликаний
ОКЛИ́КАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до оклика́ти.
Окликаний гетьманом Богун підвівся (Кач., II, 1958, 429).
Словник української мови (СУМ-11)ОКЛИ́КАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до оклика́ти.
Окликаний гетьманом Богун підвівся (Кач., II, 1958, 429).
Словник української мови (СУМ-11)