околичка

ОКО́ЛИЧКА, и, ж. Зменш. до око́лиця².

Македон зняв картуз — витер околичку зсередини червоною в білий горошок хусткою і повчально покивав пальцем (Рибак, Що сталося.., 1947, 52).

Значення в інших словниках

1. околичка — око́личка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. околичка — -и, ж. Зменш. до околиця II.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. околичка — ОКО́ЛИЧКА, и, ж. Зменш. до око́лиця². Македон зняв картуз – витер околичку зсередини червоною в білий горошок хусткою і повчально покивав пальцем (Н. Рибак).  Словник української мови у 20 томах
4. околичка — Околиця, -ці ж. 1) Околица, окрестность. Розійшлись чутка по всій околиці галилейській. Єв. Мр. І. 28. Мене все село і вся околиця зове майстром над майстрами. Чуб. І. 154. Полупанки роз'їзжали геть по околиці з сурмачами. Стор. МПр. 73. 2) Околышекъ.  Словник української мови Грінченка