Словник української мови в 11 томах

околичний

ОКО́ЛИЧНИЙ, а, е.

1. Прикм. до око́лиця¹1, 2.

Околичні будівлі.

2. Те саме, що око́лишній.

Зоя має діло з телятами.. Кочує по всіх лісах околичних — кращу пашу вишукує (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 206);

Він зрозумів.., що являє собою якесь пугало для околичного священства (Хотк., Довбуш, 1965, 24).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. околичний — око́личний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. околичний — -а, -е. 1》 Прикм. до околиця I 1), 2). Околичні будівлі. 2》 Те саме, що околишній.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. околичний — ОКО́ЛИЧНИЙ, а, е. 1. Прикм. до око́лиця¹ 1, 2. Околичні будівлі. 2. Те саме, що око́лишній. Зоя має діло з телятами .. Кочує по всіх лісах околичних – кращу пашу вишукує (В. Земляк); Він зрозумів.., що являє собою якесь пугало для околичного священства (Г. Хоткевич).  Словник української мови у 20 томах
  4. околичний — НАВКО́ЛИШНІЙ (який міститься навколо або поблизу когось, чогось), ДОВКО́ЛИШНІЙ, ОКО́ЛИШНІЙ, НАВКРУ́ЖНИЙ розм., ОКО́ЛИЧНИЙ розм., ОТО́ЧУЮЧИЙ рідко, НАОКО́ЛЬНИЙ рідко; ПОБІ́ЧНИЙ (розташований по обидва боки або навколо чого-небудь).  Словник синонімів української мови
  5. околичний — Око́ли́чний, -на, -не (від око́лиця)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)