околичний
ОКО́ЛИЧНИЙ, а, е.
1. Прикм. до око́лиця¹1, 2.
Околичні будівлі.
2. Те саме, що око́лишній.
Зоя має діло з телятами.. Кочує по всіх лісах околичних — кращу пашу вишукує (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 206);
Він зрозумів.., що являє собою якесь пугало для околичного священства (Хотк., Довбуш, 1965, 24).
Словник української мови (СУМ-11)