околиш
ОКО́ЛИШ, а, ч., рідко. Те саме, що око́лиця².
Ходить [учитель] у свиті в бобриковій, а штани носить навипуск. На голові — кашкет із оксамитовим околишем, ..кокарда (Вас., II, 1959,78);
Він рвонув з голови свого потертого форменого картузика, з оксамитовим околишем й синіми кантами (Кучер, Трудна любов, 1960, 292).
Словник української мови (СУМ-11)