околиш
ОКО́ЛИШ, а, ч., рідко.
Те саме, що око́лиця².
Ходить [учитель] у свиті в бобриковій, а штани носить навипуск. На голові – кашкет із оксамитовим околишем, .. кокарда (С. Васильченко);
Він рвонув з голови свого потертого форменого картузика, з оксамитовим околишем й синіми кантами (В. Кучер).
Словник української мови (СУМ-20)