околишній
ОКО́ЛИШНІЙ, я, є.
Який оточує що-небудь, прилягає до чого-небудь або розташований навколо чогось; навколишній.
Батько був славний коваль на всі околишні села (І. Франко);
Сюди не доходить свіжий вітрець з околишнього степу і гір, не досягає і прохолодна тінь лісів (З. Тулуб);
// Який живе або перебуває поблизу кого-, чого-небудь.
– Може, в цих місцях лютує якась із .. пошестей .. Оця відсутність людей в палаці, незрозумілий острах усього околишнього населення.., хіба ж це не доводить такого припущення? (Ю. Смолич).
Словник української мови (СУМ-20)