около

О́КОЛО, а, с., діал.

1. Зовнішня поверхня будівлі.

Червонуваті небілені окола хатів [хат] ледве було видно за старими сливами та кислицями (І. Нечуй-Левицький);

– Щоб було гарно, – говорили чепільські муляри, будівельники, скромно гаптуючи цегельний орнамент на околі двоповерхової середньої школи (Іван Ле).

2. Навколишня місцевість; околиця.

– Міркую Я про Кочеранюка старого. Гуцул-богатир, на все около Найславніший з давніх літ керманич (І. Франко);

Він [Янка Купала] .. спокійно поглядає на В'язинку .. І ніби й нині чує все около, Склоняючи перед поетом чоло, Його прекрасно-горде: Я мужик (М. Рильський).

Значення в інших словниках

1. около — о́коло іменник середнього роду зовнішня поверхня будівлі; навколишня місцевість, околиця діал.  Орфографічний словник української мови
2. около — 1. навколо, довкола, біля, побіля, поруч, обік, обіч, побіч, попри, окрай, поблизу, близько, недалеко, див. окольний 2. коло, майже, приблизно  Словник чужослів Павло Штепа
3. около — -а, с., діал. 1》 Зовнішня поверхня будівлі. 2》 Навколишня місцевість; околиця.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. около — I. ОКО́ЛИЦЯ (місцевість, що прилягає до чого-небудь, оточує щось), ОКРУ́ГА, ОКРУГ рідше, КРУЖИНА́ рідко, ОКІ́Л розм., ОКО́ЛІЯ заст., О́КОЛО діал. Здобувши Богородчанську фортецю.., 1744...  Словник синонімів української мови
5. около — О́коло, -ла, -лові  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. около — О́КОЛО, а, с., діал. 1. Зовнішня поверхня будівлі. Червонуваті небілені окола хатів [хат] ледве було видно за старими сливами та кислицями (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах
7. около — Около, -ла с. Наружность, внѣшность. Порається коло хати. Роскрив її, оббив з окола і з середини. Мир. ХРВ. 293. Стіни були не опоряжені; около було оббите дощем. Левиц. Пов. 177. Два хліви мазати, а окола ще скільки! Конст. у. ум. окільце.  Словник української мови Грінченка