Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

около

О́коло, -ла, -лові

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. около — о́коло іменник середнього роду зовнішня поверхня будівлі; навколишня місцевість, околиця діал.  Орфографічний словник української мови
  2. около — 1. навколо, довкола, біля, побіля, поруч, обік, обіч, побіч, попри, окрай, поблизу, близько, недалеко, див. окольний 2. коло, майже, приблизно  Словник чужослів Павло Штепа
  3. около — -а, с., діал. 1》 Зовнішня поверхня будівлі. 2》 Навколишня місцевість; околиця.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. около — О́КОЛО, а, с., діал. 1. Зовнішня поверхня будівлі. Червонуваті небілені окола хатів [хат] ледве було видно за старими сливами та кислицями (І.  Словник української мови у 20 томах
  5. около — I. ОКО́ЛИЦЯ (місцевість, що прилягає до чого-небудь, оточує щось), ОКРУ́ГА, ОКРУГ рідше, КРУЖИНА́ рідко, ОКІ́Л розм., ОКО́ЛІЯ заст., О́КОЛО діал. Здобувши Богородчанську фортецю.., 1744...  Словник синонімів української мови
  6. около — О́КОЛО, а, с., діал. 1. Зовнішня поверхня будівлі. Червонуваті небілені окола хатів [хат] ледве було видно за старими сливами та кислицями (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах
  7. около — Около, -ла с. Наружность, внѣшность. Порається коло хати. Роскрив її, оббив з окола і з середини. Мир. ХРВ. 293. Стіни були не опоряжені; около було оббите дощем. Левиц. Пов. 177. Два хліви мазати, а окола ще скільки! Конст. у. ум. окільце.  Словник української мови Грінченка