околиш

око́лиш

-а, ч., рідко.

Те саме, що околиця II.

Значення в інших словниках

1. околиш — око́лиш іменник чоловічого роду частина головного убору рідко  Орфографічний словник української мови
2. околиш — ОКО́ЛИШ, а, ч., рідко. Те саме, що око́лиця². Ходить [учитель] у свиті в бобриковій, а штани носить навипуск. На голові – кашкет із оксамитовим околишем, .. кокарда (С. Васильченко); Він рвонув з голови свого потертого форменого картузика, з оксамитовим околишем й синіми кантами (В. Кучер).  Словник української мови у 20 томах
3. околиш — II. ОКО́ЛИЦЯ (частина головного убору у вигляді обідка, що облягає голову), ОКО́ЛИШ розм. рідко. Я б свого миленького По шапці пізнала. Чорний вершок, .. Околиця сива (пісня); Біля нього стояв юнак у військовому.. кашкеті з чорним околишем (В. Собко).  Словник синонімів української мови
4. околиш — ОКО́ЛИШ, а, ч., рідко. Те саме, що око́лиця². Ходить [учитель] у свиті в бобриковій, а штани носить навипуск. На голові — кашкет із оксамитовим околишем, ..кокарда (Вас.  Словник української мови в 11 томах