околичник околи́чник -а, ч., зах. Той кінець циркуля, яким окреслюється коло. Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках околичник — Околи́чник, -ка м. Въ циркулѣ или инструментѣ, подобномъ ему, тотъ конецъ, которымъ проводится окружность. Шух. І. 277. Словник української мови Грінченка