1. Великий тлумачний словник сучасної мови

околичник

околи́чник

-а, ч., зах.

Той кінець циркуля, яким окреслюється коло.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. околичник — Околи́чник, -ка м. Въ циркулѣ или инструментѣ, подобномъ ему, тотъ конецъ, которымъ проводится окружность. Шух. І. 277. Словник української мови Грінченка