оконтурювати
ОКОНТУ́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОКОНТУ́РИТИ, рю, риш, док., перех., спец. Визначити контури, приблизні межі чого-небудь.
У двох місцях знайшли вони родовища залізняку і сланцю.. Наступні геологічні експедиції мають оконтурити ці райони (Донч., II, 1956, 44);
// Певним чином намічати, показувати контури, обриси, межі чого-небудь.
Кожний брав землю в радіусі між репером і слідом інженерової лінії — і кидав ту землю на обвід — оконтурювали стовбур [шахти] (Рудь, Гомін.., 1959, 146);
Останнім часом широко застосовується спосіб законтурного заводнення пласта, який полягає в тому, що поклади нафти оконтурюють кільцем свердловин, куди під тиском нагнітають воду (Гірн. пром.., 1957, 92).
Словник української мови (СУМ-11)