окоренитися

ОКОРЕНИ́ТИСЯ, ню́ся, ни́шся, док., розм., рідко.

1. Пустити коріння; укорінитися.

2. перен. Надовго розташуватися де-небудь або на чомусь.

О, вже сів, окоренився! А не пора додому? (Сл. Гр.).

Значення в інших словниках

1. окоренитися — окорени́тися дієслово доконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. окоренитися — -нюся, -нишся, док., розм., рідко. 1》 Пустити коріння; укорінитися. 2》 перен. Надовго розташуватися де-небудь або на чомусь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. окоренитися — ОКОРЕНИ́ТИСЯ див. окорі́нюватися.  Словник української мови у 20 томах
4. окоренитися — Окорени́тися, -ню́ся, -ни́шся гл. Укорениться, пустить корни. Переносно: крѣпко усѣсться. О, вже сів, окоренився! А не пора до дому? Конст. у.  Словник української мови Грінченка