Словник української мови у 20 томах

окоренитися

ОКОРЕНИ́ТИСЯ див. окорі́нюватися.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. окоренитися — окорени́тися дієслово доконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
  2. окоренитися — -нюся, -нишся, док., розм., рідко. 1》 Пустити коріння; укорінитися. 2》 перен. Надовго розташуватися де-небудь або на чомусь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. окоренитися — ОКОРЕНИ́ТИСЯ, ню́ся, ни́шся, док., розм., рідко. 1. Пустити коріння; укорінитися. 2. перен. Надовго розташуватися де-небудь або на чомусь. О, вже сів, окоренився! А не пора додому? (Сл. Гр.).  Словник української мови в 11 томах
  4. окоренитися — Окорени́тися, -ню́ся, -ни́шся гл. Укорениться, пустить корни. Переносно: крѣпко усѣсться. О, вже сів, окоренився! А не пора до дому? Конст. у.  Словник української мови Грінченка