окостуватий
ОКО́СТУВАТИЙ, а, е, розм.
1. З широкими кістками; костистий.
Цей віл худий, але окостуватий (Номис, 1864, № 13937).
2. Твердий, як кістка.
Окостувате дерево — сокира відскакує (Сл. Гр.).
Словник української мови (СУМ-11)ОКО́СТУВАТИЙ, а, е, розм.
1. З широкими кістками; костистий.
Цей віл худий, але окостуватий (Номис, 1864, № 13937).
2. Твердий, як кістка.
Окостувате дерево — сокира відскакує (Сл. Гр.).
Словник української мови (СУМ-11)