окостуватий
ОКО́СТУВАТИЙ, а, е, розм.
1. З широкими кістками; костистий.
Цей віл худий, але окостуватий (Номис).
2. Твердий, як кістка.
Окостувате дерево – сокира відскакує (Сл. Б. Грінченка).
Словник української мови (СУМ-20)ОКО́СТУВАТИЙ, а, е, розм.
1. З широкими кістками; костистий.
Цей віл худий, але окостуватий (Номис).
2. Твердий, як кістка.
Окостувате дерево – сокира відскакує (Сл. Б. Грінченка).
Словник української мови (СУМ-20)