окостуватий

Значення в інших словниках

1. окостуватий — око́стуватий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
2. окостуватий — -а, -е, розм. 1》 З широкими кістками; костистий. 2》 Твердий, як кістка. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. окостуватий — КОСТИ́СТИЙ (який має широкі, великі, випнуті кістки), ШИРОКОКО́СТИЙ, ОКО́СТУВАТИЙ розм. Він був високий на зріст, широкий в плечах, костистий (І. Нечуй-Левицький); Просто проти дверей лежав здоровий, широкоплечий і ширококостий ґевал (Ю. Смолич); Цей віл худий, але окостуватий (М. Номис). Словник синонімів української мови
4. окостуватий — Око́стуватий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. окостуватий — ОКО́СТУВАТИЙ, а, е, розм. 1. З широкими кістками; костистий. Цей віл худий, але окостуватий (Номис, 1864, № 13937). 2. Твердий, як кістка. Окостувате дерево — сокира відскакує (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах
6. окостуватий — Око́стуватий, -а, -е 1) Костистый; съ широкими костями. Ном. № 13937. Цей віл худий, але окостуватий. 2) Твердый какъ кость. Окостувате дерево — сокира відскакує. Вас. 146. Словник української мови Грінченка