Словник української мови в 11 томах

окраска

ОКРА́СКА, и, ж., розм. Забарвлення.

Так і розпалось припущення наше, що нас намовляє Первісним тільцям приписувать інколи певну окраску (Зеров, Вибр., 1966, 182);

Правда, сюжетом інтермедій дуже часто були міжнародні, мандруючі анекдоти, фабліо та новели, та, проте, вони являлись у нас в локальній окрасці, героями їх були наші селяни, школярі (Фр., XVI, 1955, 218).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. окраска — ОКРА́СКА, и, ж., розм. Забарвлення. Так і розпалось припущення наше, що нас намовляє Первісним тільцям приписувать інколи певну окраску (М.  Словник української мови у 20 томах