Словник української мови у 20 томах

окраска

ОКРА́СКА, и, ж., розм.

Забарвлення.

Так і розпалось припущення наше, що нас намовляє Первісним тільцям приписувать інколи певну окраску (М. Зеров);

Правда, сюжетом інтермедій дуже часто були міжнародні, мандруючі анекдоти, фабліо та новели, та, проте, вони являлись у нас в локальній окрасці, героями їх були наші селяни, школярі (І. Франко).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. окраска — ОКРА́СКА, и, ж., розм. Забарвлення. Так і розпалось припущення наше, що нас намовляє Первісним тільцям приписувать інколи певну окраску (Зеров, Вибр.  Словник української мови в 11 томах