окрилюючий
ОКРИ́ЛЮЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до окри́лювати.
Хоч попереду була невідомість.., проте в грудях билася радість і повним життям жило те хмільне, окрилююче чуття, від якого хотілось співати (Гончар, II, 1959, 314);
Окрилюючі ідеї партії були провідною зорею для молодої поезії Володимира Сосюри, Павла Тичини та інших поетів (Рад. літ-во, 5, 1958, 3).
Словник української мови (СУМ-11)