Словник української мови у 20 томах

окрилюючий

ОКРИ́ЛЮЮЧИЙ, а, е.

Який окрилює, надихає на що-небудь.

Хоч попереду була невідомість.., проте в грудях билася радість і повним життям жило те хмільне, окрилююче чуття, від якого хотілось співати (О. Гончар).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. окрилюючий — ОКРИ́ЛЮЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до окри́лювати. Хоч попереду була невідомість.., проте в грудях билася радість і повним життям жило те хмільне, окрилююче чуття, від якого хотілось співати (Гончар, II, 1959, 314)...  Словник української мови в 11 томах