окриляти

ОКРИЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш і ОКРИ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОКРИЛИ́ТИ, окрилю́, окри́лиш, док., кого, що.

1. Виклика́ти в кому-небудь натхнення, душевне піднесення; надихати.

Зустріч у Літньому саду якось одразу окрилила Тараса (П. Колесник);

В класі було шумно, весело: .. надія на такого доброго господаря класу окрилювала дитячі серця (І. Франко);

// Підсилювати, зміцнювати (почуття і т. ін.).

[Борис:] Ти та довічна і міцна сила, котра свіжитиме і окрилятиме надії! (М. Кропивницький).

2. Надавати кому-, чому-небудь крила, крильця.

Хіба своє “я” ми не сієм так само уперто, як смітниковий бур'ян насіння? Як всі ті кульбаби, реп'ях, кропива і таке інше, що окриляють насіння і кажуть: лети! (М. Коцюбинський);

* Образно. Ми летим у далеч. Ми у космос линем. Окриляєм землю. Славимо життя (М. Терещенко).

Значення в інших словниках

1. окриляти — окриля́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. окриляти — (серце) надихати, наснажувати; (творчість) одухотворяти; окрилювати.  Словник синонімів Караванського
3. окриляти — див. допомагати  Словник синонімів Вусика
4. окриляти — -яю, -яєш і окрилювати, -юю, -юєш, недок., окрилити, окрилю, окрилиш, док., перех. 1》 Викликати в кому-небудь натхнення, душевне піднесення; надихати. || Підсилювати, зміцнювати (почуття і т. ін.). 2》 Надавати кому-, чому-небудь крила, крильця.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. окриляти — НАДИХА́ТИ (НАДИ́ХУВАТИ) на що, чим і без додатка (викликати душевне піднесення, натхнення, спонукати до благородних, високих дій), НАСНА́ЖУВАТИ чим і без додатка, ЗАПА́ЛЮВАТИ підсил., ОКРИЛЯ́ТИ (ОКРИ́ЛЮВАТИ) без додатка, підсил.  Словник синонімів української мови
6. окриляти — ОКРИЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш і ОКРИ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОКРИЛИ́ТИ, окрилю́, окри́лиш, док., перех. 1. Викликати в кому-небудь натхнення, душевне піднесення; надихати. Зустріч у Літньому саду якось одразу окрилила Тараса (Кол.  Словник української мови в 11 томах