окриляти

окриля́ти

-яю, -яєш і окрилювати, -юю, -юєш, недок., окрилити, окрилю, окрилиш, док., перех.

1》 Викликати в кому-небудь натхнення, душевне піднесення; надихати.

|| Підсилювати, зміцнювати (почуття і т. ін.).

2》 Надавати кому-, чому-небудь крила, крильця.

Значення в інших словниках

1. окриляти — окриля́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. окриляти — (серце) надихати, наснажувати; (творчість) одухотворяти; окрилювати.  Словник синонімів Караванського
3. окриляти — див. допомагати  Словник синонімів Вусика
4. окриляти — ОКРИЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш і ОКРИ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОКРИЛИ́ТИ, окрилю́, окри́лиш, док., кого, що. 1. Виклика́ти в кому-небудь натхнення, душевне піднесення; надихати. Зустріч у Літньому саду якось одразу окрилила Тараса (П.  Словник української мови у 20 томах
5. окриляти — НАДИХА́ТИ (НАДИ́ХУВАТИ) на що, чим і без додатка (викликати душевне піднесення, натхнення, спонукати до благородних, високих дій), НАСНА́ЖУВАТИ чим і без додатка, ЗАПА́ЛЮВАТИ підсил., ОКРИЛЯ́ТИ (ОКРИ́ЛЮВАТИ) без додатка, підсил.  Словник синонімів української мови
6. окриляти — ОКРИЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш і ОКРИ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОКРИЛИ́ТИ, окрилю́, окри́лиш, док., перех. 1. Викликати в кому-небудь натхнення, душевне піднесення; надихати. Зустріч у Літньому саду якось одразу окрилила Тараса (Кол.  Словник української мови в 11 томах