окричувати

ОКРИ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ОКРИЧА́ТИ, чу́, чи́ш, док., перех., рідко. Те саме, що обзива́ти.

— Чорнити мене перед старим приятелем! Окричувати тираном (Фр., VII, 1951, 208);

// Оголошувати, прозивати ким-небудь.

— Ви окричали нас соціалістами, а самі не знаєте, що таке соціалізм (Кол., Терен.., 1959, 279);

Папа [Іоанн XXIII] заграє з кардиналами, .. заграє з єпископами і віруючими,.. — і вже його окричали лібералом (Мельн., Обличчя.., 1960, 40).

Значення в інших словниках

1. окричувати — окри́чувати дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. окричувати — -ую, -уєш, недок., окричати, -чу, -чиш, док., перех., рідко. Те саме, що обзивати. || Оголошувати, прозивати ким-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. окричувати — ОКРИ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ОКРИЧА́ТИ, чу́, чи́ш, док., кого, рідко. Те саме, що обзива́ти. – Чорнити мене перед старим приятелем! Окричувати тираном (І. Франко); // Оголошувати, прозивати ким-небудь.  Словник української мови у 20 томах
4. окричувати — ОГОЛОСИ́ТИ ким, чим (публічно визнати кого-, що-небудь ким-, чим-небудь або яким-небудь), ПРОГОЛОСИ́ТИ, ОБ'ЯВИ́ТИ рідше, ОКРИЧА́ТИ рідше, ОГЛАСИ́ТИ заст. — Недок.: оголо́шувати, проголо́шувати, об'явля́ти, окри́чувати, оглаша́ти.  Словник синонімів української мови