Великий тлумачний словник сучасної мови

окричувати

окри́чувати

-ую, -уєш, недок., окричати, -чу, -чиш, док., перех., рідко.

Те саме, що обзивати.

|| Оголошувати, прозивати ким-небудь.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. окричувати — окри́чувати дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
  2. окричувати — ОКРИ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ОКРИЧА́ТИ, чу́, чи́ш, док., кого, рідко. Те саме, що обзива́ти. – Чорнити мене перед старим приятелем! Окричувати тираном (І. Франко); // Оголошувати, прозивати ким-небудь.  Словник української мови у 20 томах
  3. окричувати — ОГОЛОСИ́ТИ ким, чим (публічно визнати кого-, що-небудь ким-, чим-небудь або яким-небудь), ПРОГОЛОСИ́ТИ, ОБ'ЯВИ́ТИ рідше, ОКРИЧА́ТИ рідше, ОГЛАСИ́ТИ заст. — Недок.: оголо́шувати, проголо́шувати, об'явля́ти, окри́чувати, оглаша́ти.  Словник синонімів української мови
  4. окричувати — ОКРИ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ОКРИЧА́ТИ, чу́, чи́ш, док., перех., рідко. Те саме, що обзива́ти. — Чорнити мене перед старим приятелем! Окричувати тираном (Фр., VII, 1951, 208); // Оголошувати, прозивати ким-небудь.  Словник української мови в 11 томах