окультурювання

ОКУЛЬТУ́РЮВАННЯ, я, с., с. г. Дія за знач. окульту́рювати 1.

Окультурювання солонцюватих грунтів найчастіше провадять шляхом гіпсування (Колг. село, 2.VI 1954, 2);

Люпин, приораний на зелене добриво, забезпечує всі грунти органічними речовинами і азотом, що приводить до швидкого їх окультурювання (Техн. культ., 1956, 137).

Значення в інших словниках

1. окультурювання — окульту́рювання іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. окультурювання — -я, с., с. г. Дія за знач. окультурювати 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. окультурювання — ОКУЛЬТУ́РЮВАННЯ, я, с., с. г. Дія за знач. окульту́рювати 1. Окультурювання солонцюватих ґрунтів найчастіше провадять шляхом гіпсування (з газ.); Люпин, приораний на зелене добриво, забезпечує всі ґрунти органічними речовинами і азотом, що приводить до швидкого їх окультурювання (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах