окультурювання
ОКУЛЬТУ́РЮВАННЯ, я, с., с. г. Дія за знач. окульту́рювати 1.
Окультурювання солонцюватих грунтів найчастіше провадять шляхом гіпсування (Колг. село, 2.VI 1954, 2);
Люпин, приораний на зелене добриво, забезпечує всі грунти органічними речовинами і азотом, що приводить до швидкого їх окультурювання (Техн. культ., 1956, 137).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- окультурювання — окульту́рювання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- окультурювання — -я, с., с. г. Дія за знач. окультурювати 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- окультурювання — ОКУЛЬТУ́РЮВАННЯ, я, с., с. г. Дія за знач. окульту́рювати 1. Окультурювання солонцюватих ґрунтів найчастіше провадять шляхом гіпсування (з газ.); Люпин, приораний на зелене добриво, забезпечує всі ґрунти органічними речовинами і азотом, що приводить до швидкого їх окультурювання (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах