1. Словник української мови у 20 томах

окультурювання

ОКУЛЬТУ́РЮВАННЯ, я, с., с. г.

Дія за знач. окульту́рювати 1.

Окультурювання солонцюватих ґрунтів найчастіше провадять шляхом гіпсування (з газ.);

Люпин, приораний на зелене добриво, забезпечує всі ґрунти органічними речовинами і азотом, що приводить до швидкого їх окультурювання (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. окультурювання — окульту́рювання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. окультурювання — -я, с., с. г. Дія за знач. окультурювати 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. окультурювання — ОКУЛЬТУ́РЮВАННЯ, я, с., с. г. Дія за знач. окульту́рювати 1. Окультурювання солонцюватих грунтів найчастіше провадять шляхом гіпсування (Колг. село... Словник української мови в 11 томах