окутуватися
ОКУТУ́ВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ОКУ́ТАТИСЯ, аюся, аєшся, док.
1. Те саме, що обку́туватися.
Село окутувалося димом (Ірчан, І, 1958, 327).
2. перен. Перейматися певним настроєм.
Проходить час, і його лице окутується в задуму, очі темніють і журливо дивляться кудись поверх борів (Вас., І, 1959, 188);
[Настя:] Давно вже ніч, все село окуталось дрімотою, мов зачароване (Кроп., V, 1959, 204).
Словник української мови (СУМ-11)