омела
ОМЕ́ЛА, и, ж. Багаторічна вічнозелена рослина, яка паразитує на багатьох породах дерев.
Між вербами з темно-зеленими шапками омели блиснула ріка (Донч., IV, 1957, 261);
Розрослися, аж понахиляли своєю вагою гілки, кущі омели на в’язі, що ріс під школою (Мушк., Чорний хліб, 1960, 148).
Словник української мови (СУМ-11)