омочувати

ОМО́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ОМОЧИ́ТИ, омочу́, омо́чиш, док., перех., книжн., заст. Обмочувати.

Рукав бебряний омочу В ріці Каялі… І омию На княжому дебелім тілі Засохлу кров його… (Шевч., II, 1963, 388).

Значення в інших словниках

1. омочувати — омо́чувати дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. омочувати — -ую, -уєш, недок., омочити, омочу, омочиш, док., перех., книжн., заст. Обмочувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. омочувати — ОМО́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ОМОЧИ́ТИ, омочу́, омо́чиш, док., кого, що. Обмочувати. Рукав бебряний омочу В ріці Каялі... І омию На княжому дебелім тілі Засохлу кров його... (Т.  Словник української мови у 20 томах