омочувати
ОМО́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ОМОЧИ́ТИ, омочу́, омо́чиш, док., перех., книжн., заст. Обмочувати.
Рукав бебряний омочу В ріці Каялі… І омию На княжому дебелім тілі Засохлу кров його… (Шевч., II, 1963, 388).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- омочувати — омо́чувати дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- омочувати — -ую, -уєш, недок., омочити, омочу, омочиш, док., перех., книжн., заст. Обмочувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- омочувати — ОМО́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ОМОЧИ́ТИ, омочу́, омо́чиш, док., кого, що. Обмочувати. Рукав бебряний омочу В ріці Каялі... І омию На княжому дебелім тілі Засохлу кров його... (Т. Словник української мови у 20 томах