омпно
О́МПНО, діал.
1. присл. Негарно, неприродно; дивовижно.
Хана затиснулася в куток і звідтіля водила омпно виваленими очима (Кач., II, 1958, 378).
2. у знач. присудк. сл. Прикро, неприємно; не по собі.
[Сімон: ] Мені самому омпно робиться, коли подумаю, що з нас зробилося за ті три тижні! (Фр., IX, 1952, 10);
Так омпно їй стало (Черемш., Тв., 1960, 62).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- омпно — О́мпно: — прикро, жаль [23] Словник з творів Івана Франка
- омпно — о́мпно прислівник негарно, неприємно незмінювана словникова одиниця діал. Орфографічний словник української мови
- омпно — зах. 1》 присл. Негарно, неприродно; дивовижно. 2》 у знач. присудк. сл. Прикро, неприємно; не по собі. Великий тлумачний словник сучасної мови
- омпно — О́МПНО, діал. 1. присл. Негарно, неприродно; дивовижно. Хана затиснулася в куток і звідтіля водила омпно виваленими очима (Я. Качура). 2. у знач. пред. Прикро, неприємно; не по собі. Словник української мови у 20 томах
- омпно — Омпно нар. Досадно. Мені омпно. Вх. ЗН. 43. Словник української мови Грінченка