1. Словник української мови у 20 томах

омпно

О́МПНО, діал.

1. присл. Негарно, неприродно; дивовижно.

Хана затиснулася в куток і звідтіля водила омпно виваленими очима (Я. Качура).

2. у знач. пред. Прикро, неприємно; не по собі.

[Сімон: ] Мені самому омпно робиться, коли подумаю, що з нас зробилося за ті три тижні! (І. Франко);

Так омпно їй стало (Марко Черемшина).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. омпно — О́мпно: — прикро, жаль [23] Словник з творів Івана Франка
  2. омпно — о́мпно прислівник негарно, неприємно незмінювана словникова одиниця діал. Орфографічний словник української мови
  3. омпно — зах. 1》 присл. Негарно, неприродно; дивовижно. 2》 у знач. присудк. сл. Прикро, неприємно; не по собі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. омпно — О́МПНО, діал. 1. присл. Негарно, неприродно; дивовижно. Хана затиснулася в куток і звідтіля водила омпно виваленими очима (Кач., II, 1958, 378). 2. у знач. присудк. сл. Прикро, неприємно; не по собі. Словник української мови в 11 томах
  5. омпно — Омпно нар. Досадно. Мені омпно. Вх. ЗН. 43. Словник української мови Грінченка