1. Словник української мови у 20 томах

омочувати

ОМО́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ОМОЧИ́ТИ, омочу́, омо́чиш, док., кого, що.

Обмочувати.

Рукав бебряний омочу В ріці Каялі... І омию На княжому дебелім тілі Засохлу кров його... (Т. Шевченко);

Патріарх виніс ризу Богородиці й омочив її в морі, і сталося чудо: зараз повстала буря, .. кораблі потопилися (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. омочувати — омо́чувати дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. омочувати — -ую, -уєш, недок., омочити, омочу, омочиш, док., перех., книжн., заст. Обмочувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. омочувати — ОМО́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ОМОЧИ́ТИ, омочу́, омо́чиш, док., перех., книжн., заст. Обмочувати. Рукав бебряний омочу В ріці Каялі… І омию На княжому дебелім тілі Засохлу кров його… (Шевч., II, 1963, 388). Словник української мови в 11 томах